Тендерна пропозиція з ціною, що перевищує очікувану вартість: як застосовувати

Ураховуємо бюджетні обмеження

Якщо замовник дозволяє учаснику подавати таку ТП, він має зазначити в ТД прийнятний відсоток перевищення ціни ТП учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, яку визначив в оголошенні про проведення відкритих торгів (далі — оголошення).

У цьому випадку також важливо ураховувати бюджетне законодавство.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулює бюджетне законодавство, зокрема БК.

Поняття «бюджетне асигнування» та «бюджетне призначення» наведені у частині 1 статті 2 БК.

Будь-які бюджетні зо­бо­в’я­зання та платежі з бюджету проводять лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачає закон про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюють у законі про Державний бюджет України/рішенні про місцевий бюджет у порядку, визначеному БК (ч. 1 ст. 23 БК).

Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням пов­новажень, встановлених БК та законом про Державний бюджет України/рішенням про місцевий бюджет:

• не вважають бюджетними зо­бо­в’я­заннями;
• не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Взяття таких зо­бо­в’я­зань є порушенням бюджетного законодавства (ч. 4 ст. 48 БК).

Закупівля — в межах призначення

Перш ніж замовник — розпорядник бюджетних коштів проводить закупівлю, йому визначають бюджетні асигнування відповідно до встановлених бюджетних призначень.

Пригадуєте, що річний план закупівель повинен містити, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі?

Розмір бюджетного призначення — фактично виділена замовнику сума. Отже, вийти за її межі не можна.

Мін­еко­но­міки наполягає, що прийнятний відсоток перевищення очікуваної вартості замовник розраховує самостійно, з урахуванням можливостей для подальшої оплати закупівлі, як-от виділення додаткових коштів або перерозподіл зекономлених коштів (лист від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06).

Тож новий закупівельний інструмент розпорядники бюджетних коштів ­можуть застосувати тільки в окремих виняткових випадках. Наприклад, коли оголосили відкриті торги не на всю суму виділених коштів або ж під час проведення відкритих торгів вжили заходи, щоб залучити додаткові кош­ти.

Закупівля — коштом спецфонду

Замовник може також застосувати право учасників пропонувати ціну ТП вище, ніж очікувана вартість, коли оплату за договором про закупівлю планує за кош­ти спецфонду, що включає власні надходження бюджетних установ.

Власні надходження бюджетних установ отримують додатково до коштів загального фонду бюджету і включають до спецфонду бюджету. Бюджетні установи їх використовують з урахуванням частини 9 статті 51 БК, для того щоб:

• покрити витрати, по­в’я­за­ні з організацією та наданням послуг, які надають за основ­ною діяльністю;
• організувати додаткову (господарську) діяльність;
• утримати, облаштувати, відремонтувати та придбати майно установи;
• ремонтувати, модернізувати чи придбавати нові необоротні активи та матеріальні цінності, покрити витрати, по­в’я­за­ні з організацією збирання та транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;
• задовольнити господарські потреби, зокрема на оплату компослуг та енергоносіїв;
• організувати основ­ну діяльність установи;
• виконати відповідні цільові заходи (ч. 4 ст. 13 БК).

Платежі за рахунок спецфонду бюджету проводять в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету. У такому разі бюджетні установи дотримують вимог частини 2 статті 57 БК, якщо БК та/або закон про Державний бюджет України/рішення про місцевий бюджет не встановлює іншого.

Дотримуємо встановлених умов

Замовник в ТД обо­в’яз­ково зазначає інформацію про прий­няття чи неприй­няття до розгляду ТП, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, яку визначив в оголошенні (п. 28 Особливостей).

Тобто, коли замовник оголошує закупівлю, він може:

• або дозволити учасникам подавати цінову пропозицію вище очікуваної вартості;
• або заборонити робити це.

Якщо замовник не зазначив про прий­няття до розгляду ТП, ціна якої є вищою, ніж визначена в оголошенні очікувана вартість, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений у ТД, він відхиляє таку ТП відповідно до абзацу 5 підпункту 2 пункту 41 Особливостей. А саме, замовник відхиляє ТП, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні, якщо;

• замовник у ТД не зазначив про прий­няття до розгляду ТП, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, яку замовник визначив в оголошенні;
• замовник не зазначив прийнятний відсоток перевищення;
• відсоток перевищення є більшим, ніж замовник зазначив у ТД.

Ураховуємо труднощі, що ­можуть виникнути на практиці

На практиці замовник, що вирішує застосувати інструмент, передбачений пунктом 28 Особливостей, може зіштовхнутися з різними випадками. Розгляньмо їх на прикладах.

Приклад 1. Замовник не зазначив у ТД про можливість для учасників подавати цінові пропозиції, вищі ніж очікувана вартість. Натисніть, щоб дізнатися, чи відхиляти ↓ За вимогами Особливостей замовник має відхилити ТП, зокрема, якщо він у ТД не зазначив, що приймає до розгляду ТП, ціна якої вища, ніж очікувана вартість предмета закупівлі. Тож, якщо замовник не зазначив у ТД, що учасники ­можуть подавати цінову пропозицію вищу ніж очікувана вартість, а учасник таку пропозицію зробив, замовник має відхилити його ТП.

Приклад 2. Замовник зазначив у ТД, що подавати цінову пропозицію, вищу ніж очікувана вартість, не передбачено. Натисніть, щоб дізнатися, чи відхиляти ↓ За вимогами Особливостей замовник має відхилити ТП так само, як і в попередньому випадку. Адже він не вказав про можливість подавати цінову пропозицію, вищу, ніж очікувана вартість. А для більшої чіткості вимог окремо наголосив, що це не передбачено.

Приклад 3. Замовник у ТД передбачив для учасників можливість подавати цінові пропозиції, вищі, ніж очікувана вартість. Однак прийнятний відсоток перевищення він не зазначив. Учасник подав ТП з ціною, вищою, ніж очікувана вартість. Окрім цього, учасник самостійно визначив відсоток перевищення, що становив лише 8%. Натисніть, щоб дізнатися, чи відхиляти ↓ За вимогами Особливостей замовник відхиляє ТП, зокрема, якщо замовник у ТД не зазначив прийнятний відсоток перевищення. Тож замовнику доведеться відхилити такого учасника.

Приклад 4. Замовник у ТД передбачив для учасників можливість подавати цінові пропозиції вищі, ніж очікувана вартість, та зазначив прийнятний відсоток перевищення — 10%. Учасник подав ТП з ціною, вищою ніж очікувана вартість. Відсоток перевищення становив 12%. Натисніть, щоб дізнатися, чи відхиляти ↓ За вимогами Особливостей замовник відхиляє ТП, зокрема, якщо відсоток перевищення є більшим, ніж той, що замовник зазначив у ТД. Тож замовнику доведеться відхилити учасника.

Приклад 5. Замовник у ТД передбачив для учасників можливість подавати цінові пропозиції, вищі, ніж очікувана вартість. Він зазначив прийнятний відсоток перевищення — 10%. Учасник подав ТП з ціною, вищою ніж очікувана вартість. Відсоток перевищення становив 12%. Надалі на аукціоні учасник знизив ціну ТП нижче очікуваної вартості. Що саме у цьому випадку вважати ціною ТП? Натисніть, щоб дізнатися, чи відхиляти ↓ Нагадаємо, що ТП — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог ТД. Учасник подає ТП в електронному вигляді через ЕСЗ — запов­нює електронні форми з окремими полями, де, зокрема, зазначає інформацію про ціну (ч. 1 ст. 26 Закону № 922). Перед початком електронного аукціону в ЕСЗ автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни ТП (ч. 1 ст. 28 Закону № 922). Протокол розкриття ТП повинен містити інформацію, зокрема, щодо ціни ТП до початку аукціону та після закінчення аукціону. Отже, ціна пропозиції має дві часові форми — до початку аукціону і після нього. Особливості не визначають, яку з них має брати до увагу замовник, коли ухвалює рішення про відхилення ТП. Утім, ці форми ціни пропозиції, коли про них згадується у Законі № 922, мають свої ознаки. Про ціну ТП у законодавчих положеннях йдеться як про першу ціну, яку вказав учасник. Коли ж законодавець згадує про ціну ТП після аукціону, то саме це і є її ознакою. Наприклад, частина 4 статті 41 Закону № 922 передбачає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту ТП за результатами електронного аукціону, у т. ч. ціни за одиницю товару, переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зо­бо­в’я­зання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни ТП учасника без зменшення обсягів закупівлі. Тобто ознакою ціни є її наявність «за результатами електронного аукціону». У пункті 28 Особливостей такої ознаки ми не бачимо. Тож доходимо висновку: якщо учасник подав цінову пропозицію, вищу, ніж допустимий відсоток перевищення очікуваної вартості, то замовник повинен ТП такого учасника відхилити, навіть коли на аукціоні його цінова пропозиція стала нижчою, ніж очікувана вартість. Це не зовсім раціональний підхід, але йому властива своя логіка. Учасник може подати цінову пропозицію, вищу ніж очікувана вартість, та ще й перевищити допустимий відсоток, а потім знизити свою ціну на аукціоні. Утім це може свідчити або про демпінг з боку такого учасника, або про те, що він значно завищив ціну своєї ТП, коли її подавав, і розраховував на відсутність конкуренції. Можуть бути й інші випадки. І законодавча вимога відхиляти ТП учасника, що перевищив допустимий відсоток завищення ціни пропозиції, має знизити ризик потрапляння замовника в таку ситуацію.